Выбираем одну тему, пишем сочинение или маленькийрассказ.
«Мечты и фантазии» «Реальность и фантазии» «Мечты и реальность»
Тема «Мечты и реальность»
В жизни каждого человека мечты и реальность играют важную роль, иногда сталкиваясь, а иногда дополняя друг друга. Мечты могут быть источником вдохновения и мотивации, но без реализации в реальности они остаются лишь пустыми фантазиями.
Вспомним молодого художника, чья страсть к искусству вдохновила его на создание великолепных картин. Его мечты о том, чтобы стать признанным мастером, были его двигателем. Он видел в своем воображении каждую красочную деталь будущих произведений, но только когда он взял кисть в руки и начал работать, его мечты начали превращаться в реальность.
С другой стороны, реальность часто оказывается жестким испытанием для наших мечтаний. Многие люди сталкиваются с препятствиями на пути к своим целям и могут быть разочарованы, когда реальность не соответствует их ожиданиям. Но именно в этих моментах важно помнить, что мечты не должны оставаться лишь мечтами.
Мечты и реалность взаимосвязаны и влияют друг на друга. Мечты могут стимулировать нас к действию, помогая преодолеть трудности и достичь целей. А реальность, в свою очередь, может обогатить наши мечты новыми возможностями и опытом.
Таким образом, истинное счастье находится в умении находить баланс между метчами и реалностью. Мы можем мечтать, но также должны быть готовы вкладывать усилия и работать над их осуществлением в реальном мире. Когда мечты встречаются с реальностью, возникает магия возможностей, способных изменить нашу жизнь к лучему.
Мой друг спросил меня, почему я не был вчера на вечере.
Он спросил нас, пойдем ли мы завтра в театр.
Анна попросила Павла позвонить ей сегодня вечером.
Я попросил ее подождать меня здесь.
Она спросила брата, может ли он помочь ей.
Он спросил меня, помню ли я этого человека.
Мой друг спросил меня, куда я положил его портфель.
Я спросил Виктора, приходил ли он ко мне вчера.
Он попросил меня помочь ему, пожалуйста.
Олег спросил меня, прочитаю ли я эту книгу до субботы. Б)
Он спросил нас, куда мы идем. Мы ответили ему, что мы идем в кино.
Он спросил меня, читал ли я эту книгу. Я ответил, что я не читал ее. Затем он сообщил мне, что может дать мне книгу на два дня.
Мать спросила сына, был ли он вчера в кино. Сын ответил, что да, он был. Затем мать спросила, с кем он ходил в кино. Он ответил, что он ходил с товарищем Еей.
Товарищ попросил меня объяснить ему эту задачу. Я сказал ему, чтобы он попросил Антона, потому что я сам не знаю, как ее решать.
Я попросил друга рассказать мне, как ехать в театр. Он ответил, чтобы я спросил Анну, потому что она была в этом театре.
Փորձենք պատասխանել այն հարցին, թե ինչու և ինչպես է տեղի ունենում մոլեկուլի առաջացումը չեզոք ատոմներից: Ինչպե՞ս են առաջանում ոչ մետաղական պարզ նյութերի երկատոմ մոլեկուլները:Դիտարկենք այդ հարցը ջրածին պարզ նյութի առաջացման օրինակով, որի մոլեկուլային բանաձևն է՝ H2: Ջրածնի ատոմում առկա է մեկ չզույգված էլեկտրոն՝ H⋅Երկու ատոմներ միմյանց մոտենալիս առաջացնում են ընդհանուր էլեկտրոնային զույգ:
Օրինակ ՝Ջրածնի ատոմները միանում են մեկ ընդհանուր էլեկտրոնային զույգով՝ ըստ հետևյալ ուրվագրի՝ H⋅+⋅H→H:H Նոր առաջացած էլեկտրոնային զույգը, որն անվանվում է նաև ընդհանրացված, միաժամանակ և հավասարաչափ պատկանում է ջրածնի երկու ատոմին: Ընդհանուր էլեկտրոնային զույգը ձգվում է ջրածնի երկու ատոմների դրական լիցքավորված միջուկների կողմից, «ցեմենտում» դրանք՝ ապահովելով մոլեկուլի կայունությունը: Քիմիական կապը, որն առաջանում է երկու ատոմի միջև ընդհանրացված էլեկտրոնային զույգի միջոցով կոչվում է կովալենտային: Յուրաքանչյուր էլեկտրոնային զույգ մեկ քիմիական կապ է: Ջրածնի մոլեկուլում առկա է մեկ ընդհանրացված էլեկտրոնային զույգ և հետևաբար՝ մեկ քիմիական կապ: Ընդունված է էլեկտրոնային զույգը փոխարինել գծիկով և կստացվի ջրածնի մոլեկուլի գրաֆիկական բանաձևը (գծապատկեր-բանաձև)՝ H–H: Թթվածնի ատոմների միջև առաջանում է երկու ընդհանուր զույգ՝ երկու քիմիական կապ՝ O=O : Այդպիսի կապը կոչվում է կրկնակի կապ:Ազոտի մոլեկուլում ընդհանուր էլեկտրոնային զույգերը երեքն են՝
Ազոտի մոլեկուլում առկա է կովալենտային ոչ բևեռային եռակի կապ` N≡N Այն կապը, որն առաջանում է հավասարաչափ բաշխված ընդհանրացված էլեկտրոնային զույգերով, որոնց կապված են երկու միջուկները (կենտրոնների) կոչվում է կովալենտային ոչ բևեռային: Հաստատված է, որ ցանկացած քիմիական կապ առաջանում է ատոմների արտաքին էլեկտրոնային շերտի էլեկտրոնների մասնակցությամբ, և կապի բնույթը որոշվում է էլեկտրոնների շարժման օրինաչափություններով:Որակական առումով մոլեկուլն ատոմների փոխազդեցության արդյունք է և ոչ ատոմների պարզ մեխանիկական հավաքածու:Մոլեկուլ առաջանալիս տեղի է ունենում էլեկտրոնային ամպերի վրածածկ:
Եթե էլեկտրոնային ամպերի վրածածկը տեղի է ունենում երկու ատոմների միջուկների միացման գծի ուղղությամբ (կապի առանցքով), ապա այդ կապն անվանում են սիգմա (σ) կապ: σ− կապը՝ միակի պարզ կապ է:
Եթե կապվող ատոմների միջև մեկից ավելի էլեկտրոնային զույգ է առաջացել, ապա կապն անվանվում է բազմակի՝ կրկնակի (երկու ընդհանուր զույգ) կամ եռակի (երեք ընդհանուր զույգ):Բազմակի կապերից մեկն անպայման σ -կապ է, իսկ մյուսները՝ π -կապեր, π -կապն առաջանում է ρ -էլեկտրոնային ամպերի կրկնակի, կողմնային վրածածկից՝ σ -կապի առանցքին ուղղահայաց:
Լրացուցիչ աշխատանք
Պատասխանել հարցերին
Ո՞ր կովալենտային կապն է անվանանվում կովալենտային:Բերե՛ք օրինակներ:
Կովալենտային կոչվում է այն կապը երբ 2 և ավելին ոչմետաղներեն իրար միանում:
Ո՞ր քիմիական կապն է անվանվում կովալենտային բևեռային:Բերե՛ք օրինակներ:
Կովալենտային կապ անվանում են այն կապին երբ ոչմետաղը միացնում են ոչմետաղին: